
Поняття оцінювати (appraise) вперше встановлено на семінарі Світового банку і трактувалося в залежності від контексту, як:
- Визначення вартості речі
- Визначення кількості речей
- Визначення якості або цінності речей
Незважаючи на деяку розмитість, мова йде саме про оцінку вартості. Звідси випливає, що всі характеристики предмета оцінки (кількісні та якісні), повинні бути дані саме в грошовому вираженні, не залежно від того на скільки вони піддаються обчислення.
Розглянемо оцінку як процес дій. Робота над кожним звітом, а не залежно від характеристик об’єкта оцінки має певний алгоритм дій, порушивши послідовність якого, експерт отримає спотворені висновки. Основними характеристиками процесу оцінки можна назвати:
- Впорядкування (етапи проведення не можна переставити між собою або знехтувати);
- Цілеспрямованість (перш за все, позначають мета, з якою виконується робота і всі наступні методи і підходи формуються виключно відповідно до мети);
- Динамічність (вартісної вираз об’єкта оцінки змінюється з часом, тому на початку процесу визначається дата оцінки);
- Системність (розгляд об’єкта оцінки як складової ринку зі своїми характеристиками).
В процесі роботи над будь-яким звітом про оцінку, виділяють такі основні етапи:
- Підготовчий етап. На даному етапі визначають цілі і завдання робіт, а вже відповідно до них вид вартості, методика і підходи до виконання роботи. Вказується дата оцінки. Встановлюються майнові права та обмеження для предмета оцінки.
- Складання плану виконання оцінки. Згідно нашої мети встановлюють методи і підходи до проведення оцінки, обсяг необхідної інформації і джерела. Проводять аналіз витрат на виконання роботи, потім укладається договір із замовником послуги.
- Збір і аналіз інформації. На цьому етапі проводять аналіз всієї документації. Виявляють і аналізують ринок об’єкта, його тенденції та характеристики. Оглядають і вивчають властивості об’єкта оцінки, їх вплив і цінність на даному ринку.
- Аналіз використання об’єкта оцінки. Експерт повинен виявити і обґрунтувати найбільш ефективне використання об’єкта, згідно 4 основним принципам:
- Фізично можливе використання
- Законодавчо дозволене використання
- Економічно виправдане використання
- Максимально прибуткове використання
- Проведення розрахунків. Оцінювач проводить розрахунки відповідно до трьох основних підходів (порівняльного, дохідного і витратного). Якщо ж якийсь із них, на думку оцінювача, недоцільний, це обов’язково вказується в звіті з поясненням причини.
- Узгодження результатів. Заключний етап, на якому аналізуються отримані результати, вибирається найбільш об’єктивний.